Оскільки світлодіод є напівпровідником, він працює тільки при постійному електричному струмі. Живитися напряму від електричної мережі зі змінним струмом світлодіодна стрічка на може, а при напрузі у 220 вольт вона просто згорить.
Щоб цього не трапилося, встановлюють спеціальний імпульсний блок живлення. Він стабілізує та обмежує струм, а також знижує напругу до допустимої величини. Підбір цього блока буде залежати від характеристик світлодіодної стрічки:
- Від напруги живлення.
- Від потужності, яку вона споживає.
З першим пунктом усе досить просто. Частіше за все випускаються стрічки на 12 В та 24 В. Достатньо подивитися у каталозі на значення робочої напруги та вибрати блок з відповідною вихідною напругою.
Розрахунок необхідної потужності для блока живлення
Другий пункт потребує проведення невеликих розрахунків. У кожної світлодіодної стрічки є така характеристика, як потужність, яку споживає один метр. Наприклад, у джерела SMD 5050 (60 світлодіодів на один метр) виробництва Lumex споживана потужність одного метра складає 14,4 вата на метр. Якщо необхідно встановити джерело довжиною 5 метрів, треба помножити 14,4 на 5: 14,4×5=72. Тобто виходить, що потужність, яку споживає така 5-метрова світлодіодна стрічка, складає 72 вати.
Потужність блока необхідно підбирати з деяким запасом. Значення коефіцієнта запасу беруть в залежності від того, в якому режимі буде працювати стрічка. За чинними нормами для короткочасного вмикання коефіцієнт дорівнює 1,25, а для тривалої безперервної роботи – 1,5. Найчастіше беруть запас приблизно у 30%, тобто коефіцієнт 1,3: 72×1,3=93,6.
Отже, блок живлення повинен мати потужність не менше 93,9 Вт. Виходить, що для стрічки SMD 5050 на 12 вольт, довжина якої 5 метрів, а потужність одного метра 14,4 ват, може підійти стабілізований блок живлення з характеристиками 100 Вт та вихідною напругою 12 вольт. Для такої самої 10-метрової стрічки потужності цього блока буде вже недостатньо.
Більш того, одного розрахунку може виявитися замало, якщо стрічку будуть встановлювати десь на вулиці чи в якомусь приміщенні з підвищеною вологістю. У такому випадку необхідно звернути увагу на герметичність стабілізаційного блока живлення. На даний момент продаються пластикові герметичні блоки, однак їх потужність зазвичай не дуже велика. У цьому прикладі краще віддати перевагу надійному блоку в корпусі з алюмінію.
Приклади найпоширеніших видів світлодіодної стрічки:
З’єднання декількох світлодіодних стрічок
Бувають випадки, коли після монтажу світлодіодних стрічок залишаються зайві шматочки. Їх можна використати окремо, а можна з’єднати між собою за допомогою конекторів чи пайок. Розрізання світлодіодних стрічок та їхнє подальше з’єднання проводять за лініями, які спеціально позначають на стрічці. Біля них є дві маленькі контактні площадки.
Зараз пропонують достатньо широкий вибір конекторів для різних типів стрічок. Вони значно прискорюють та спрощують процес монтажу. Невеликі шматочки можна об’єднати послідовно (паровозиком). Довгі стрічки (5 та більше метрів) найкраще з’єднувати паралельно. При паралельному підключенні на елементи ланцюга буде діяти менше навантаження. Вони будуть менше нагріватися та не так швидко зношуватися.
І в першому, і в другому випадку підраховується загальна потужність стрічки, як сума потужностей окремих частин, й підбирається відповідний блок живлення. Підключення стрічок між собою та до блока відбувається строго плюс до плюсу, мінус до мінуса. Якщо потужності одного блока замало для всіх світлодіодних стрічок, то можливе паралельне підключення кількох блоків, до кожного з яких приєднані відповідні стрічки.
Підключення блока живлення
Від стрічки з одного боку йдуть два дроти. Один з них (червоний) – це «плюс», інший (чорний або синій), відповідно, «мінус». Вони підключаються до таких самих дротів стабілізованого блока. У випадку шматку стрічки, коли дротів немає, можна приєднати їх за допомогою спеціальних затискачів чи припаяти. Переплутати плюс з мінусом у такому з’єднанні не страшно – світлодіоди просто не будуть світити.
Якщо мова йде про підключення світлодіодної стрічки RGB, то у неї чотири виходи. Один дріт, звичайно, являє собою вихід на «плюс», інші три дроти – це вихід на «мінус» від трьох діодів, що дають червоний, зелений та синій кольори. Дроти мають відповідні кольори, щоб їх не переплутали. Таку стрічку приєднують до контролера, а потім контролер вже підключають до стабілізаційного блока.
Через контролер, на якому розміщується інфрачервоний датчик, за допомогою пульта регулюється світіння стрічки. Можна увімкнути один з основних кольорів, запустити програму мерехтіння, так само, як ми робимо це на новорічній світлодіодній гірлянді.
| У нашому інтернет магазині Ви зможете вибрати величезна кількість світлодіодної продукції. Зліва вказані категорії товарів які відносяться до світлодіодної продукції. |
Світлодіодні лампи |
Світлодіодні лампи |
Датчики руху |
 |
 |
 |
